Валеріана лікарська посилює процеси гальмування у корі головного мозку, зменшує рефлекторну збудливість, спазми гладких м'язів. Ще в давнину вона вважалася одним з могутніх засобів лікування захворювань нервової системи. Її використовують як добрий заспокійливий засіб при безсонні, стані нервового збудження, неврозах, захворюваннях серцево-судинної системи, що супроводжуються спазмами коронарних судин та тахікардією. Встановлено також сприятливу дію валеріани лікарської при захворюваннях щитовидної залози, астмі, мігрені, епілепсії, коронарної недостатності з больовими синдромами, спастичному запорі. У народній медицині рослину використовували зовнішньо у вигляді примочок при запаленні очей, всередину при істерії, хореї, епілепсії, ішіасі, нервових захворюваннях, при припливах у клімактеричному періоді, як загальнозміцнюючий, протиглистовий і апетит, що підвищує апетит. Дітям при шлункових коліках, блювоті та судомах рекомендували прийом настойки валеріани лікарської всередину та у вигляді клізм.
У дерматології зовнішньо кореневища валеріани застосовують при атопічному дерматиті, екземі, еритродермії, свербежі шкіри, псоріазі, кропивниці.
Коментарі