Підмаренник справжній трава

У народній медицині його вживали при хворобах серця та печінки, жовтяниці, проносі, як кровоспинне, при цукровому діабеті, як сечогінний при ниркових набряках, при епілепсії, ревматизмі, алергії, фурункулах, ранах та виразках. У Східному Сибіру застосовували при атеросклерозі та неврастенії. Коріння вживають у медицині Тибету. Квітки використовували в сироваренні для стулення молока, надземну частину додавали в пиво. На пасовищі та у сіні поїдається всіма видами худоби. Однак є відомості про отруйність квітучої рослини для овець. Квітки та стебла по алюмінієвій протраві дають жовтий, зеленувато-жовтий та коричневий кольори. З коріння залежно від протрави отримують червоний, фіолетовий, помаранчевий барвники для шерсті та шовку. Хороший медонос.
У Карпатах, Ростоцько-Опольських лісах, Поліссі та Лісостепу переважно на луках, на берегах річок, а також серед чагарників та на узліссях зустрічається підмаренник м'який (підмаренник м'який — G. mollugo L.). Свіжий сік рослини в народній медицині застосовували при епілепсії та подагрі. Корінь дає червону фарбу.